Сьогодні біля Інституту мистецтв панувала атмосфера справжнього весняного відродження. Замість звичайних пар — живе коло, спів і рух: студенти разом із викладачами наповнили простір давніми великодніми іграми та піснями.
У візерунках «шуму» й плавному русі «Кривого танцю» оживали традиції, що передаються з покоління в покоління. Це був не просто виступ, а відчуття єдності, коріння і радості, якими щедро поділилися всі учасники.
Дякуємо кожному, хто створив цей день — теплий, щирий і по-справжньому український.
